стипендія
СТИПЕ́НДІЯ, ї, ж. Регулярна грошова допомога, яку надають тим, хто навчається в учбових закладах, а також особам, що перебувають в аспірантурі, докторантурі і т. ін.
У церковно-учительській [школі] училась Оленка уже, на стипендії теж (Тесл., Вибр., 1950, 98);
Коли вступили [брати] до університету, їх обставини ще поправились: обидва дістали крайові стипендії (Фр., VI, 1951, 203);
Близько 18 тис. студентів направлені на навчання підприємствами, радгоспами і колгоспами, які самі виплачують їм стипендію (Матер. XXII з. Компартії України, 1961, 63);
На зимовій сесії він не набрав потрібної кількості балів і з нього було знято стипендію (Тют., Вир, 1964, 63);
Для слухачів і курсантів ряду вищих військово-навчальних закладів установлено стипендії імені Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова (Роб. газ., 5.Х 1974, 2).
Словник української мови (СУМ-11)