стиплер

СТИ́ПЛЕР, а, ч., спорт. Кінь, привчений до бігу або скачок по місцевості з природними чи штучними перешкодами.

Значення в інших словниках

1. стиплер — сти́плер іменник чоловічого роду, істота кінь  Орфографічний словник української мови
2. стиплер — СТИ́ПЛЕР, а, ч., спорт. Кінь, привчений до бігу або скачок по місцевості з природними чи штучними перешкодами.  Словник української мови у 20 томах
3. стиплер — -а, ч., спорт. Кінь, привчений до бігу або скачок по місцевості з природними чи штучними перешкодами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стиплер — сти́плер (англ. Steepler) кінь, спеціально підготовлений для скачок з перешкодами.  Словник іншомовних слів Мельничука