стиск
СТИСК, у, ч.
1. Дія за знач. стиска́ти, сти́скувати.
Цементи та бетони відзначаються тим, що мають високі показники міцності на стиск (з наук. літ.);
Рука в неї була суха, маленька, але в стискові цієї маленької сухої руки почувалася неабияка сила та воля (Л. Первомайський);
Професор душив Бузину за горло, а той безпорадно випручувався з міцних Отавиних стисків (П. Загребельний);
// Біль при утрудненому диханні.
Всякі немочі під старість до його чіплялись .. Стиски мучили й удушшя, руки набрякали (М. Макаровський).
2. Дія і стан за знач. стиска́тися, сти́скуватися 1, 2, 4, 5.
Висока середня густина Сонця пояснюється величезним стиском сонячних надр (з навч. літ.);
Як забути серця ніжні стиски, Милої легенький каблучок! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)