стиск
СТИСК, у, ч.
1. Дія за знач. стиска́ти, сти́скувати.
Цементи та бетони відзначаються тим, що мають високі показники міцності на стиск (Компл. використ. вапняків.., 1957, 62);
Рука в неї була суха, маленька, але в стискові цієї маленької сухої руки почувалася неабияка сила та воля (Перв., Атака.., 1946, 71);
Професор душив Бузину за горло, а той безпорадно випручувався з міцних Отавиних стисків (Загреб., Диво, 1968, 447);
// Біль при утрудненому диханні.
Всякі немочі під старість до його чіплялись.. Стиски мучили й удушшя, руки набрякали (Укр. поети-романтики.., 1968, 571).
2. Дія і стан за знач. стиска́тися, сти́скуватися 1, 2, 4, 5.
Висока середня густина Сонця пояснюється величезним стиском сонячних надр (Астр., 1956, 96);
Як забути серця ніжні стиски, Милої легенький каблучок! (Рильський, III, 1961, 317).
Словник української мови (СУМ-11)