стихар
СТИХА́Р, я́, ч.
Довгий, з широкими рукавами, звичайно парчевий, одяг дияконів і дяків, який надягають під час богослужіння.
В собор пожертвувала [О. Браницька] великий срібний хрест на престол, .. дорогі парчеві ризи й стихар з надзвичайно дорогої парчі (І. Нечуй-Левицький);
Паламарем дражнили Марка за те, що він часом прислужував у олтарі [вівтарі], надіваючи мальований стихар (С. Васильченко);
На ньому був стихар з вишитими сріблом хрестами, і він тримав у руках кадильницю, прислуговуючи попові (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)