стихомиритися
СТИХОМИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., рідко.
Те саме, що утихоми́ритися;
// безос.
Пройшла та й буча, стихомирилось в селі (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)СТИХОМИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., рідко.
Те саме, що утихоми́ритися;
// безос.
Пройшла та й буча, стихомирилось в селі (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)