Словник української мови в 11 томах

стихомиритися

СТИХОМИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., рідко. Те саме, що утихоми́ритися;

// безос.

Пройшла та й буча, стихомирилось в селі (Сл. Гр.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. стихомиритися — стихоми́ритися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. стихомиритися — СТИХОМИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., рідко. Те саме, що утихоми́ритися; // безос. Пройшла та й буча, стихомирилось в селі (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. стихомиритися — -рюся, -ришся, док., рідко. Те саме, що утихомиритися. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стихомиритися — Стихоми́ритися, -рюся, -ришся гл. = утихомиритися. Пройшла та й буча, (тихомирилось в селі. О. 1862. II. 59.  Словник української мови Грінченка