стихомиритися
СТИХОМИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., рідко. Те саме, що утихоми́ритися;
// безос.
Пройшла та й буча, стихомирилось в селі (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)СТИХОМИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., рідко. Те саме, що утихоми́ритися;
// безос.
Пройшла та й буча, стихомирилось в селі (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)