стовбняк

СТОВБНЯ́К, а́, ч.

1. Те саме, що праве́ць.

Стовбняк – захворювання, при якому спостерігаються судороги жувальних м'язів.., а потім і м'язів тулуба, ніг (з навч. літ.);

Дізнавшись, що хворий пробив ступню вилами, похитав [лікар] головою: – Чому ж учора не покликали? У вас почався стовбняк... (М. Чабанівський).

2. перен. Оторопі́ння.

Суфлер вголос читає мені текст ролі, а я мовчки стою .. Стовбняк минув – і я не своїм .. голосом випалив: “Слухай ти, моднице, ти чого так закопилила губу?” (з мемуарної літ.).

Значення в інших словниках

1. стовбняк — стовбня́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стовбняк — (мед.) правець  Словник чужослів Павло Штепа
3. стовбняк — У, ч. Ерекція. Ого, оце стовбняк: ніби зроду дівку не бачив!  Словник сучасного українського сленгу
4. стовбняк — -а, ч. Те саме, що правець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стовбняк — див. правець  Універсальний словник-енциклопедія
6. стовбняк — ПРАВЕ́ЦЬ (гостра інфекційна хвороба, що супроводжується корчами), СТОВБНЯ́К рідше, ТЕ́ТАНУС мед. Дружина його на тому тижні якось необережно порізалась ножем. Піти б до лікарні, а вона рукою махнула — пройде!...  Словник синонімів української мови
7. стовбняк — СТОВБНЯ́К, а́, ч. Те саме, що праве́ць. Стовбняк — захворювання, при якому спостерігаються судороги жувальних м’язів.., а потім і м’язів тулуба, ніг (Лікар. експертиза..  Словник української мови в 11 томах