стокрилий
СТОКРИ́ЛИЙ, а, е, поет.
Який має багато крил.
* Образно. Які простори вдалині, Яка у грудях сила, Які діла, які пісні, Яка жага стокрила! (М. Рильський);
// перен. Швидкий, поривчастий.
Над верхів'ям лісу шугав стокрилий вітер (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)