столітник

СТОЛІ́ТНИК, а, ч., розм.

1. Народна назва довголітніх рослин алое, агави, опунції і т. ін., що в кімнатних умовах цвітуть один раз у житті або з перервою в кілька років.

На мармурових стовпчиках стояли серед газону вазони з старими кучерявими столітниками (І. Нечуй-Левицький);

Вниз по Єнісею свистіли .. вітри з Заполяр'я, гасали білі хуговії, а в госпіталі було тепло і зеленіли українські столітники (О. Гончар);

Агаву називають столітником, бо вважають, що вона цвіте через 100 років (з наук.-попул. літ.).

2. Густий сік алое, який використовують у медицині.

Після інфаркту я почав пити столітник (Ю. Мокрієв).

Значення в інших словниках

1. столітник — столі́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. столітник — -а, ч., розм. 1》 Народна назва багаторічних рослин алое, агави, опунції і т. ін., що в кімнатних умовах цвітуть один раз у житті або з перервою в кілька років. 2》 Густий сік алое, що його використовують у медицині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. столітник — АЛО́Е (багаторічна субтропічна й тропічна трав'яниста рослина, що використовується в медицині), СТОЛІ́ТНИК розм. У графській оранжереї .. росла туя — дерево життя.., численні м'ясисті алое з Південної Африки (О. Донченко); В госпіталі було тепло і зеленіли українські столітники (О. Гончар).  Словник синонімів української мови
4. столітник — СТОЛІ́ТНИК, а, ч., розм. 1. Народна назва довголітніх рослин алое, агави, опунції і т. ін., що в кімнатних умовах цвітуть один раз у житті або з перервою в кілька років.  Словник української мови в 11 томах