стонадцять
СТОНА́ДЦЯТЬ, ти і тьох, числ. неознач.-кільк., розм.
Неозначена велика кількість.
Спасибі, милі пташенята, .. За те, що всі стонадцять голосів Злились з єдиним голосом природи (Л. Дмитерко);
Про світ увесь казати не берусь, а все ж траплялась і мені нагода у світі многоликім побувати, що гув, як вулик, у стонадцять мов, дивуючи одмінністю ландшафтів, повір'їв, рас, і рис, і кольорів. (Б. Олійник);
На всьому шляху плавання стонадцять разів опускаємо в глибини мудре приладдя .. з надією, що океан розкриє хоч частку своєї віковічної таємниці... (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)