стонога

СТОНО́ГА, и, ж.

Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях; мокриця.

Таракани, прусаки, стоноги снували скрізь по стінах (Панас Мирний);

Глупої ночі .. проникли [яничари] в місто без пострілу, і чимало повстанців прокинулося отут в казематах, повних цвілі й стоніг (З. Тулуб);

Личинки [альпійського тритона] живляться різними невеличкими водяними тваринами, а дорослі – .. стоногами, гусінню тощо (з наук. літ.);

* У порівн. Заскреготали плуги й сівалки, поповзли, як стоноги, борони (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. стонога — стоно́га іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. стонога — -и, ж. Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях; мокриця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стонога — СТОНО́ГА, МОКРИ́ЦЯ, СТОНІ́ЖКА, СТОНІ́Г.  Словник синонімів української мови
4. стонога — Стоно́га, -ги; -но́ги, -ні́г  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. стонога — СТОНО́ГА, и, ж. Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях; мокриця. Таракани, прусаки, стоноги снували скрізь по стінах (Мирний, І, 1949, 220); Глупої ночі..  Словник української мови в 11 томах
6. стонога — Стоно́га, -ги ж. = стоніг. Котл. Ен. V. 73.  Словник української мови Грінченка