стонога
СТОНО́ГА, и, ж. Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях; мокриця.
Таракани, прусаки, стоноги снували скрізь по стінах (Мирний, І, 1949, 220);
Глупої ночі.. проникли [яничари] в місто без пострілу, і чимало повстанців прокинулося отут в казематах, повних цвілі й стоніг (Тулуб, Людолови, II, 1957, 106);
Личинки [альпійського тритона] живляться різними невеличкими водяними тваринами, а дорослі — ..стоногами, гусінню тощо (Визначник земноводних.., 1955, 32);
*У порівн. Заскреготали плуги й сівалки, поповзли, як стоноги, борони (Донч., VI, 1957, 235).
Словник української мови (СУМ-11)