сторнування —
сторнува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
сторнування —
-я, с. 1》 Дія за знач. сторнувати. 2》 Скорочення портфеля страхувань життя в результаті дострокового припинення договору через несплату чергових страхових внесків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сторнування —
рос. сторнирование 1. У страхуванні — скорочення страхового портфеля страхування життя шляхом дострокового призупинення договору через несплату чергових страхових внесків. 2. У бухгалтерському обліку — виправлення помилки шляхом перенесення даних з одного рахунку на інший.
Eкономічна енциклопедія