Словник української мови у 20 томах

сторнувати

СТОРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., бухг.

Робити зворотний запис (сторно) в бухгалтерських книгах для виправлення помилки в попередньому записі.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сторнувати — сторнува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. сторнувати — -ую, -уєш, недок. Робити зворотний запис (див. сторно).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сторнувати — Сторнува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)