сточуватися

СТО́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., СТОЧИ́ТИСЯ, сто́читься, док.

1. Від тривалого або частого точіння, тертя ставати дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін.

Сточується в ґрунті залізне рало (М. Зеров);

Кістяні крючки легкі і еластичні, але ламкі і порівняно швидко сточуються об пряжу (з навч. літ.).

2. тільки недок. Пас. до сто́чувати¹.

СТО́ЧУВАТИСЯ², ується, недок., СТОЧИ́ТИСЯ, сто́читься, док.

1. Повільно витікати, виливатися звідки-небудь (про рідину).

2. діал. Скочуватися.

Тихо-тихо падав той горох [роса] на трави, на листки, на квітки, .. сточуючись у глибину їх барвистих чашечок (І. Франко).

3. тільки недок. Пас. до сто́чувати².

СТО́ЧУВАТИСЯ³, ується, недок., СТОЧИ́ТИСЯ, сто́читься, док.

1. Скріплюватися, з'єднуватися одно з одним, утворюючи одне ціле (про деталі, кінці і т. ін.).

* Образно. Знайома мелодія пісні, мов тонка нитка, все снується, обривається, сточується і знову снується далі (П. Колесник).

2. тільки недок. Пас. до сто́чувати³.

СТО́ЧУВАТИСЯ⁴, ується, недок., розм., рідко.

Пас. до сто́чувати⁴.

Значення в інших словниках

1. сточуватися — сто́чуватися 1 дієслово недоконаного виду затуплятися; втрачати первісну форму сто́чуватися 2 дієслово недоконаного виду повільно витікати сто́чуватися 3 дієслово недоконаного виду скріплюватися сто́чуватися 4 дієслово недоконаного виду повертатися назад рідко  Орфографічний словник української мови
2. сточуватися — I -ується, недок., сточитися, сточиться, док. 1》 Від тривалого або частого точіння, тертя ставати дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін. 2》 тільки недок. Пас. до сточувати I. II -ується, недок., сточитися, сточиться, док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сточуватися — СТО́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., СТОЧИ́ТИСЯ, сто́читься, док. 1. Від тривалого або частого точіння, тертя ставати дуже тонким, вузьким, тупим і т. ін. Сточується в грунті залізне рало (Зеров, Вибр.  Словник української мови в 11 томах