стратегічний
СТРАТЕГІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до страте́гія.
Після тривалих кровопролитних битв військо відходило, згідно з стратегічним планом командування (О. Довженко);
Бійці Захарової оборони зрозуміли військовий хист свого капітана й пройнялися мовчазною повагою до його стратегічних здібностей (Іван Ле);
Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції самої Німеччини (О. Гончар).
2. Який відповідає вимогам стратегії (у 1 знач.), важливий для здійснення воєнних завдань.
Вже тепер, у вільну хвилину, Крайнюк міг оцінити тодішню .. тактичну й стратегічну обстановку (В. Кучер);
Треба залишити фільварок. Хоч він і є досить вигідний стратегічний пункт, проте наказ був зайняти села – і треба його виконувати (П. Колесник);
// Стос. до великих самостійно діючих військових з'єднань або армії в цілому.
Піднявшись десь із далеких аеродромів, на рівні зірок ідуть могутні машини, гіганти стратегічної авіації (О. Гончар);
Стратегічна розвідка;
Стратегічний фронт.
3. перен. Який містить загальні, основні настанови, важливі для здійснення чого-небудь.
Стратегічне завдання кібернетиків – створити загальнодержавну систему переробки інформації, подібну до великих енергетичних систем (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)