страховидло
СТРАХОВИ́ДЛО, а, с., розм., рідко.
Те саме, що страхі́ття.
Йому знайшли коня, й він полетів у ніч, у ліс. Не боявся ні Дива, ні Мари, .. ні інших страховидл, про яких чув з дитинства (з газ.);
Дикі кнури-одинці, що звуться ще за свої величезні страшні ікла – сікачами, вигодовуються на справжнє страховидло, сильне та люте (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)