страхопуд

СТРАХОПУ́Д, а, ч., розм.

1. Те саме, що опу́дало 1.

Якби-то оце зерно та втроє родило, щоб на одному стеблі три колоски. А то заволочиш, і жайворонки та горобці видзьобають. Нема з чого й страхопуда поставити (Мирослав Ірчан).

2. перен. Людина або тварина, що має потворний зовнішній вигляд.

* У порівн. Жучок [хлопець] був як страхопуд. Довгі-предовгі штани нижче кісток, всі у латках, у землю вроблені (Д. Бедзик);

// Те саме, що страхо́вище 1.

Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів – аж мурашки йдуть йому поза плечі (О. Маковей).

3. рідко. Те саме, що боягу́з.

[Конон:] У мене все всередині затремтіло!.. [Фіона:] Невже ти такий страхопуд? (М. Кропивницький);

– Не давайте підмоги контрреволюції! – Заганяй паровоз у депо, гаси топку або злазь, коли страхопуд, ми й самі за тебе розпорядимося..! (Ю. Смолич);

// Ляклива тварина.

Із-під сухого куща буркуну вихопився заєць... Коні з остраху стрепенулися, сторожко підняли вуха, захропли й сіпнули вбік. – Вйо! Страхопуди! – з докором обзивається батько (з газ.).

Значення в інших словниках

1. страхопуд — страхопу́д іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. страхопуд — див. боязкий; гидкий; опудало  Словник синонімів Вусика
3. страхопуд — -а, ч., розм. 1》 Те саме, що опудало 1). 2》 перен. Людина або тварина, що має потворний зовнішній вигляд. || Те саме, що страховище 1). 3》 рідко. Те саме, що боягуз. || Ляклива тварина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. страхопуд — БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Х підсил. розм., СТРАХОПУ́Д підсил. розм., БА́БА зневажл., СТРАШКО́ розм. рідше; ЛЕГКОДУ́Х розм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). — Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А.  Словник синонімів української мови
5. страхопуд — Страхопу́д, -да; -пу́ди, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. страхопуд — СТРАХОПУ́Д, а, ч., розм. 1. Те саме, що опу́дало 1. Якби-то оце зерно та втроє родило, щоб на одному стеблі три колоски. А то заволочиш, і жайворонки та горобці видзьобають. Нема з чого й страхопуда поставити (Ірчан, II, 1958, 83). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах
7. страхопуд — Страхопуд, -да м. Пугало.  Словник української мови Грінченка