страхітливо
СТРАХІТЛИ́ВО, присл.
1. Присл. до страхітли́вий 1, 4.
Людина .. страхітливо блискала білками широко відкритих очей (О. Полторацький);
Машини, які йдуть на гору, страхітливо виють моторами й викидають з вихлопних труб цілі хмари спрацьованих газів (П. Загребельний).
2. розм. Дуже погано, кепсько.
Словник української мови (СУМ-20)