страхітний

СТРАХІ́ТНИЙ, а, е.

Те саме, що страхітли́вий.

Дрімають коров'яки, кинувши далеко безладні, страхітні у полі тіні (С. Васильченко);

Заблудовського схопили й поволокли, не давши навіть опам'ятатися від такої страхітної новини (Іван Ле);

Після тихого життя в лісі він опинився раптом серед розбурханого людського моря з його страхітними несподіванками (В. Гжицький);

Його тривога росла з наближенням години, коли треба було йти до земляка. Ніби наставала страхітна година уявлюваної кари (Г. Коцюба).

Значення в інших словниках

1. страхітний — страхі́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. страхітний — див. страшний  Словник синонімів Вусика
3. страхітний — -а, -е. Те саме, що страхітливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. страхітний — СИ́ЛЬНИЙ (про почуття, враження і т. ін. — який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою), ВЕЛИ́КИЙ, ГЛИБО́КИЙ, ГО́СТРИЙ (про тугу, гнів тощо, а також із сл.  Словник синонімів української мови
5. страхітний — СТРАХІ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що страхітли́вий. Дрімають коров’яки, кинувши далеко безладні, страхітні у полі тіні (Вас., II, 1959, 21); Заблудовського схопили й поволокли, не давши навіть опам’ятатися від такої страхітної новини (Ле, Україна, 1940...  Словник української мови в 11 томах