стрекало

СТРЕКА́ЛО, а, с., розм.

Гострий колючий предмет (острога, жало і т. ін.).

Компонентом поховального інвентаря також виступають атрибути влади – так звані клейноди: кам'яні сокири, булави, дерев'яні посохи та жезли, стрекала з бронзовими вістрями, металева зброя (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. стрекало — стрека́ло іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. стрекало — -а, с., розм. Гострий колючий предмет (острога, жало і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стрекало — СТРЕКА́ЛО, а, с., розм. Гострий колючий предмет (острога, жало і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах