СТРЕКА́ЛО, а, с., розм. Гострий колючий предмет (острога, жало і т. ін.).
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
стрекало —
стрека́ло іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
стрекало —
СТРЕКА́ЛО, а, с., розм. Гострий колючий предмет (острога, жало і т. ін.). Компонентом поховального інвентаря також виступають атрибути влади – так звані клейноди: кам'яні сокири, булави, дерев'яні посохи та жезли, стрекала з бронзовими вістрями, металева зброя (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
стрекало —
-а, с., розм. Гострий колючий предмет (острога, жало і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови