стребувати

СТРЕ́БУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Витребувати що-небудь у когось.

Про гроші Яросевича було сказано: нехай їх стребують у Яросевича конечне і нехай повернуть на вибори (Л. Укр., V, 1956, 170);

Прийшов [Прокіп] до сестри заміжньої у хату вбогу й тут зостався. Хліба стребував, через комітет, заробленого (Головко, І, 1957, 200).

Значення в інших словниках

1. стребувати — стре́бувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. стребувати — СТРЕ́БУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм. Витребувати що-небудь у когось. Про гроші Яросевича було сказано: нехай їх стребують у Яросевича конечне і нехай повернуть на вибори (Леся Українка); Прийшов [Прокіп] до сестри заміжньої у хату вбогу й тут зостався.  Словник української мови у 20 томах
3. стребувати — -ую, -уєш, док., перех. Витребувати що-небудь у когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови