стребувати
СТРЕ́БУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Витребувати що-небудь у когось.
Про гроші Яросевича було сказано: нехай їх стребують у Яросевича конечне і нехай повернуть на вибори (Л. Укр., V, 1956, 170);
Прийшов [Прокіп] до сестри заміжньої у хату вбогу й тут зостався. Хліба стребував, через комітет, заробленого (Головко, І, 1957, 200).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стребувати — стре́бувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- стребувати — СТРЕ́БУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм. Витребувати що-небудь у когось. Про гроші Яросевича було сказано: нехай їх стребують у Яросевича конечне і нехай повернуть на вибори (Леся Українка); Прийшов [Прокіп] до сестри заміжньої у хату вбогу й тут зостався. Словник української мови у 20 томах
- стребувати — -ую, -уєш, док., перех. Витребувати що-небудь у когось. Великий тлумачний словник сучасної мови