1. Словник української мови у 20 томах

стребувати

СТРЕ́БУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм.

Витребувати що-небудь у когось.

Про гроші Яросевича було сказано: нехай їх стребують у Яросевича конечне і нехай повернуть на вибори (Леся Українка);

Прийшов [Прокіп] до сестри заміжньої у хату вбогу й тут зостався. Хліба стребував, через комітет, заробленого (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стребувати — стре́бувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. стребувати — -ую, -уєш, док., перех. Витребувати що-небудь у когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стребувати — СТРЕ́БУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Витребувати що-небудь у когось. Про гроші Яросевича було сказано: нехай їх стребують у Яросевича конечне і нехай повернуть на вибори (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах