стрекотня

СТРЕКОТНЯ́, і́, ж., розм.

Те саме, що стре́кіт.

Весь день в берестках стрекотня. Все полохає хмари високі, Безгоміння осіннього дня І мій спокій... (Є. Плужник);

Сугачок зупинив агрегата. “Треба перечекати, бо дощ і справді розходиться”, – дивиться запитально на старшого, і той погоджується, та тут підбігає Хівря й глушить своєю стрекотнею їхню розмову (Микола Чернявський).

Значення в інших словниках

1. стрекотня — стрекотня́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. стрекотня — -і, ж., розм. Те саме, що стрекіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стрекотня — СТРЕКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що стре́кіт. Весь день в берестках стрекотня. Все полохає хмари високі, Безгоміння осіннього дня І мій спокій… (Плужник, Вибр., 1966, 146).  Словник української мови в 11 томах