стрекіт

СТРЕ́КІТ, коту, ч.

1. Різкі, короткі й часті, схожі на тріск, звуки, які видаються деякими комахами, птахами та звірками.

Глуха тиша довкола, переривана хіба стрекотом вивірки на гілляці (І. Франко);

Спати можна надворі, не залазячи в мішок, і цикади своїм невтомним стрекотом навіватимуть тобі одвічну музику світу... (О. Гончар);

// Звуки, схожі на тріск, що видаються мотором, кулеметом і т. ін.

Уралов .. їхав відкритим сліпучим степом, серед стрекоту комбайнів (О. Гончар);

Увечері в Києві на близьких до Дніпра вулицях від гарматного грому і кулеметного стрекоту дрижали будинки і дзвеніли шибки (Ф. Бурлака);

Долинає стрекіт, схожий то на дроб барабана, то на кулеметну чергу (з газ.).

2. перен., розм. Швидка, багатослівна безугавна розмова.

Значення в інших словниках

1. стрекіт — стре́кіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стрекіт — -коту, ч. 1》 Різкі, короткі й часті, схожі на тріск, звуки, які видають деякі комахи, птахи та звірі. || Звуки, схожі на тріск, що видаються мотором, кулеметом і т. ін. 2》 перен., розм. Швидка, багатослівна безугавна розмова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стрекіт — СТРЕ́КІТ, коту, ч. 1. Різкі, короткі й часті, схожі на тріск, звуки, які видаються деякими комахами, птахами та звірками. Глуха тиша довкола, переривана хіба стрекотом вивірки на гілляці (Фр.  Словник української мови в 11 томах