стрептоміцин
СТРЕПТОМІЦИ́Н, у, ч.
Антибіотик, який застосовують при лікуванні деяких форм туберкульозу, бруцельозу, пневмонії та інших захворювань.
Антибіотик стрептоміцин за своєю хімічною будовою є глюкозидом – сполукою, дуже поширеною в рослинному світі (з наук. літ.);
Ряд антибіотиків (пеніцилін, стрептоміцин, синтоміцин, левоміцетин і т. д.) виявилися досить сильною зброєю в боротьбі проти деяких небезпечних для життя людини інфекційних хвороб (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)