стрептоміцин

СТРЕПТОМІЦИ́Н, у, ч. Антибіотик, який застосовують при лікуванні деяких форм туберкульозу, бруцельозу, пневмонії та інших захворювань.

Антибіотик стрептоміцин за своєю хімічною будовою є глюкозидом — сполукою, дуже поширеною в рослинному світі (Мікр. ж., XXII, 4, 1960, 65);

Ряд антибіотиків (пеніцилін, стрептоміцин, синтоміцин, левоміцетин і т. д.) виявилися досить сильною зброєю в боротьбі проти деяких небезпечних для життя людини інфекційних хвороб (Наука.., 9, 1956, 17).

Значення в інших словниках

1. стрептоміцин — стрептоміци́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стрептоміцин — СТРЕПТОМІЦИ́Н, у, ч. Антибіотик, який застосовують при лікуванні деяких форм туберкульозу, бруцельозу, пневмонії та інших захворювань. Антибіотик стрептоміцин за своєю хімічною будовою є глюкозидом – сполукою, дуже поширеною в рослинному світі (з наук.  Словник української мови у 20 томах
3. стрептоміцин — -у, ч. Антибіотик, що його застосовують при лікуванні деяких форм туберкульозу, бруцельозу, пневмонії та інших захворювань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стрептоміцин — стрептоміци́н [від стрепто (коки) і ...міцин] лікарський препарат, антибіотик. Застосовують при лікуванні туберкульозу, бруцельозу, туляремії, коклюшу тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука