Словник української мови у 20 томах

стригаль

СТРИГА́ЛЬ, я́, ч.

Робітник, який займається стрижкою овець і верблюдів; стрижій.

Коли в червні під час стриження стригалі випускають овець з кошар без руна, то отара стає ніби меншою наполовину (О. Гончар);

Стригаль овець.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стригаль — стрига́ль іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. стригаль — -я, ч. Робітник, який займається стрижкою овець і верблюдів; стрижій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стригаль — СТРИГА́ЛЬ (робітник, який стриже овець, верблюдів і т. ін.), СТРИЖІ́Й, КАРНА́ЛЬ. Стриже овець спеціальна артіль стрижіїв (О. Гончар).  Словник синонімів української мови
  4. стригаль — СТРИГА́ЛЬ, я́, ч. Робітник, який займається стрижкою овець і верблюдів; стрижій. Коли в червні під час стриження стригалі випускають овець з кошар без руна, то отара стає ніби меншою наполовину (Гончар, Тронка, 1963, 316)...  Словник української мови в 11 томах