стригучий —
стригу́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
стригучий —
-а, -е. Який стриже. Стригучий лишай — інфекційна грибкова хвороба шкірного покриву людини і тварин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стригучий —
СТРИГУ́ЧИЙ, а, е: ∆ Стригу́чий лиша́й — інфекційна грибкова хвороба шкірного покриву людей і тварин. Стригучий лишай — заразне захворювання шкіри, яке зустрічається головним чином при недодержанні чистоти (Хвор. дит.
Словник української мови в 11 томах