1. Словник української мови у 20 томах

стригучий

СТРИГУ́ЧИЙ, а, е:

△ Стригу́чий лиша́й див. лиша́й.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стригучий — стригу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стригучий — -а, -е. Який стриже. Стригучий лишай — інфекційна грибкова хвороба шкірного покриву людини і тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стригучий — СТРИГУ́ЧИЙ, а, е: ∆ Стригу́чий лиша́й — інфекційна грибкова хвороба шкірного покриву людей і тварин. Стригучий лишай — заразне захворювання шкіри, яке зустрічається головним чином при недодержанні чистоти (Хвор. дит. Словник української мови в 11 томах