1. Словник української мови в 11 томах

стригучий

СТРИГУ́ЧИЙ, а, е:

∆ Стригу́чий лиша́й — інфекційна грибкова хвороба шкірного покриву людей і тварин.

Стригучий лишай — заразне захворювання шкіри, яке зустрічається головним чином при недодержанні чистоти (Хвор. дит. віку, 1955, 204);

До дитячих заразних хвороб шкіри.. і нігтів належать парші, стригучий лишай і короста (Шк. гігієна, 1954, 324).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стригучий — стригу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стригучий — СТРИГУ́ЧИЙ, а, е: △ Стригу́чий лиша́й див. лиша́й. Словник української мови у 20 томах
  3. стригучий — -а, -е. Який стриже. Стригучий лишай — інфекційна грибкова хвороба шкірного покриву людини і тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови