стридор

СТРИ́ДОР, у, ч., мед.

Шумне дихання, зумовлене різким звуженням отвору гортані чи трахеї.

Уроджений стридор.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стридор — -а, ч., мед. Фізикальна ознака обструкції верхніх дихальних шляхів; має характер музичного звуку, який чути без стетоскопа. Великий тлумачний словник сучасної мови