стридор

стридо́р

-а, ч., мед.

Фізикальна ознака обструкції верхніх дихальних шляхів; має характер музичного звуку, який чути без стетоскопа.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стридор — СТРИ́ДОР, у, ч., мед. Шумне дихання, зумовлене різким звуженням отвору гортані чи трахеї. Уроджений стридор. Словник української мови у 20 томах