стриманість

СТРИ́МАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. стри́маний 2–5.

Валент, молодий хлопець, подібний до Мартіана не тільки вродою, але й рухами, хоча не має стільки стриманості і влади над собою, як батько (Леся Українка);

Чучко з помітною стриманістю в голосі вів далі: – Почувається, товаришу Дерев'янко, що ви з Вірним працюєте недружно (В. Логвиненко);

Оригінальна форма, філігранна різьба й вільна та водночас благородна стриманість інкрустації роблять кожну нову працю братів [Корпанюків] шедевром українського декоративного мистецтва (з газ.).

Значення в інших словниках

1. стриманість — стри́маність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стриманість — Стрим, г. повздержливість.  Словник синонімів Караванського
3. стриманість — [стриман'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
4. стриманість — -ності, ж. Властивість за знач. стриманий 2-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стриманість — Стри́маність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стриманість — СТРИ́МАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. стри́маний 2-5. Валент, молодий хлопець, подібний до Мартіана не тільки вродою, але й рухами, хоча не має стільки стриманості і влади над собою, як батько (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах