стримати —
стри́мати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
стримати —
див. стримувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стримати —
держа́ти (трима́ти) / зде́ржати сло́во. 1. Виконувати обіцяне. Петько всміхнувсь: — Одначе ти, Ониську, жартівник! Зумію я віддячити. Держати слово звик (В.
Фразеологічний словник української мови
стримати —
ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)...
Словник синонімів української мови
стримати —
Стри́мати, -маю, -маєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
стримати —
СТРИ́МАТИ див. стри́мувати.
Словник української мови в 11 томах
стримати —
Стримати см. стримувати.
Словник української мови Грінченка