Орфографічний словник української мови

стримати

стри́мати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стримати — СТРИ́МАТИ див. стри́мувати.  Словник української мови у 20 томах
  2. стримати — див. стримувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стримати — держа́ти (трима́ти) / зде́ржати сло́во. 1. Виконувати обіцяне. Петько всміхнувсь: — Одначе ти, Ониську, жартівник! Зумію я віддячити. Держати слово звик (В.  Фразеологічний словник української мови
  4. стримати — ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)...  Словник синонімів української мови
  5. стримати — Стри́мати, -маю, -маєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стримати — СТРИ́МАТИ див. стри́мувати.  Словник української мови в 11 томах
  7. стримати — Стримати см. стримувати.  Словник української мови Грінченка