стримуваний
СТРИ́МУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до стри́мувати.
Під час зупинки на одній із станцій увагу його привернув гомін на пероні. “Я той, кого ждав світ! Я – месія!” чув вигуки якогось невідомого, що, стримуваний ад'ютантами, намагався прорватись до штабного вагона (О. Гончар);
Кімнату вщерть, здавалося, заповнив запах полиню і рівний, ледве стримуваний, козачий голос (Іван Ле);
Хазяїна .. Олексій перестрів серед двору похмуро, з ледь стримуваним роздратуванням (Д. Бедзик);
// у знач. прикм.
Вона вся тремтіла – може, з холоду, а може, від стримуваного плачу (О. Гуреїв);
Докії Григорівні подобався цей парубійко з лукавими очима, в яких виблискували іскорки стримуваного сміху (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)