стробоскоп

СТРОБОСКО́П, а, ч., техн.

1. Демонстраційний і контрольно-вимірювальний прилад для одержання безперервного руху зображень, а також для фіксування окремих фаз руху.

Вона [машина] посувалась попервах тихенько, плавно, .. після .. замолола колесами, як в стробоскопі (Грицько Григоренко).

2. Прилад для спостереження за роботою рухомих механізмів та їх частин.

Значення в інших словниках

1. стробоскоп — стробоско́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стробоскоп — (від грецьк. strobos — кружляння + skopeo — дивлюсь) стосовно до культурно-розважальної сфери спеціальний пристрій у розважальних закладах (дискотеках тощо), за допомогою якого отримують перервне світло-кольорове зображення — стробоскопічний ефект  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. стробоскоп — -а, ч., тех. Демонстраційний і контрольно-вимірювальний прилад для одержання безперервного руху зображень, а також для фіксування окремих фаз руху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стробоскоп — стробоско́п (від грец. στροβος – кружляння і ...скоп) демонстраційний або контрольно-вимірювальний прилад, дія якого грунтується на стробоскопічному ефекті.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. стробоскоп — СТРОБОСКО́П, а, ч., техн. Демонстраційний і контрольно-вимірювальний прилад для одержання безперервного руху зображень, а також для фіксування окремих фаз руху. Вона [машина] посувалась попервах тихенько, плавно,.. після.. замолола колесами, як в стробоскопі (Григ., Вибр., 1959, 365).  Словник української мови в 11 томах