стробіл

СТРОБІ́Л, а, ч.

1. Стрічковидне тіло дорослих стьожкових червів (цестод), яке складається з члеників.

2. бот. Орган розмноження деяких вищих рослин: хвощевидних, голонасінних тощо.

Значення в інших словниках

1. стробіл — -а, ч. Орган розмноження багатьох вищих рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. стробіл — стро́біл, стро́біліс (від грец. στρόβιλος – соснова або ялинова шишка) спороносний колосок (пагін) у багатьох вищих рослин (плауновидних, хвощів, насінних рослин).  Словник іншомовних слів Мельничука