стробіл

стро́біл

-а, ч.

Орган розмноження багатьох вищих рослин.

Значення в інших словниках

1. стробіл — СТРОБІ́Л, а, ч. 1. Стрічковидне тіло дорослих стьожкових червів (цестод), яке складається з члеників. 2. бот. Орган розмноження деяких вищих рослин: хвощевидних, голонасінних тощо.  Словник української мови у 20 томах
2. стробіл — стро́біл, стро́біліс (від грец. στρόβιλος – соснова або ялинова шишка) спороносний колосок (пагін) у багатьох вищих рослин (плауновидних, хвощів, насінних рослин).  Словник іншомовних слів Мельничука