стробіл
стро́біл
-а, ч.
Орган розмноження багатьох вищих рослин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стробіл — СТРОБІ́Л, а, ч. 1. Стрічковидне тіло дорослих стьожкових червів (цестод), яке складається з члеників. 2. бот. Орган розмноження деяких вищих рослин: хвощевидних, голонасінних тощо. Словник української мови у 20 томах
- стробіл — стро́біл, стро́біліс (від грец. στρόβιλος – соснова або ялинова шишка) спороносний колосок (пагін) у багатьох вищих рослин (плауновидних, хвощів, насінних рослин). Словник іншомовних слів Мельничука