стробіл
стро́біл, стро́біліс
(від грец. στρόβιλος – соснова або ялинова шишка)
спороносний колосок (пагін) у багатьох вищих рослин (плауновидних, хвощів, насінних рослин).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стробіл — СТРОБІ́Л, а, ч. 1. Стрічковидне тіло дорослих стьожкових червів (цестод), яке складається з члеників. 2. бот. Орган розмноження деяких вищих рослин: хвощевидних, голонасінних тощо. Словник української мови у 20 томах
- стробіл — -а, ч. Орган розмноження багатьох вищих рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови