стробіл

стро́біл, стро́біліс

(від грец. στρόβιλος – соснова або ялинова шишка)

спороносний колосок (пагін) у багатьох вищих рослин (плауновидних, хвощів, насінних рослин).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стробіл — СТРОБІ́Л, а, ч. 1. Стрічковидне тіло дорослих стьожкових червів (цестод), яке складається з члеників. 2. бот. Орган розмноження деяких вищих рослин: хвощевидних, голонасінних тощо. Словник української мови у 20 томах
  2. стробіл — -а, ч. Орган розмноження багатьох вищих рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови