строп

СТРОП, а, ч.

1. Канат, трос для підвішування гондоли до дирижабля, аеростата, для утримання людини або вантажу на парашуті.

Як не пробував він регулювати парашутом, натягуючи стропи, та все ж зачепився за гілля (П. Автомонов);

– Я дістав собі шмат парашутного стропа й ховав його од усіх (Ю. Яновський);

// Міцний канат, трос взагалі.

Укріплену особливими, дуже міцними стропами до забитого в центрі стовпа юрту не може зірвати з місця й найсильніший пісковий буран (Т. Масенко).

2. Найпростіший пристрій для підвішування вантажу до крючка підйомного крана.

Канати, стропи, сита, корд з капрону служать набагато довше, ніж ці вироби з натуральних волокон (з газ.);

Погойдуючись на стропах, величезний сніп пруткової сталі почав повільно опускатися (з газ.).

Значення в інших словниках

1. строп — Строп: — небесна вись [5;7]  Словник з творів Івана Франка
2. строп — строп іменник чоловічого роду трос тощо  Орфографічний словник української мови
3. строп — -а, ч. 1》 Канат, трос для підвішування гондоли до дирижабля, аеростата, для утримання людини або вантажу на парашуті. || Міцний канат, трос взагалі. 2》 Найпростіший пристрій для підвішування вантажу до крючка підйомного крана.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. строп — КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал.  Словник синонімів української мови
5. строп — СТРОП, а, ч. 1. Канат, трос для підвішування гондоли до дирижабля, аеростата, для утримання людини або вантажу на парашуті. Як не пробував він регулювати парашутом, натягуючи стропи, та все ж зачепився за гілля (Автом., Коли розлуч.  Словник української мови в 11 томах