строп
СТРОП, а, ч.
1. Канат, трос для підвішування гондоли до дирижабля, аеростата, для утримання людини або вантажу на парашуті.
Як не пробував він регулювати парашутом, натягуючи стропи, та все ж зачепився за гілля (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 397);
— Я дістав собі шмат парашутного стропа й ховав його од усіх (Ю. Янов., II, 1954, 79);
// Міцний канат, трос взагалі.
Укріплену особливими, дуже міцними стропами до забитого в центрі стовпа юрту не може зірвати з місця й найсильніший пісковий буран (Мас., Життя.., 1960, 76).
2. Найпростіший пристрій для підвішування вантажу до крючка підйомного крана.
Канати, стропи, сита, корд з капрону служать набагато довше, ніж ці вироби з натуральних волокон (Рад. Укр., 2.II 1964, 2);
Погойдуючись на стропах, величезний сніп пруткової сталі почав повільно опускатися (Роб. газ., 12.IX 1962, 2).
Словник української мови (СУМ-11)