строп

СТРОП, а, ч.

1. Канат, трос для підвішування гондоли до дирижабля, аеростата, для утримання людини або вантажу на парашуті.

Як не пробував він регулювати парашутом, натягуючи стропи, та все ж зачепився за гілля (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 397);

— Я дістав собі шмат парашутного стропа й ховав його од усіх (Ю. Янов., II, 1954, 79);

// Міцний канат, трос взагалі.

Укріплену особливими, дуже міцними стропами до забитого в центрі стовпа юрту не може зірвати з місця й найсильніший пісковий буран (Мас., Життя.., 1960, 76).

2. Найпростіший пристрій для підвішування вантажу до крючка підйомного крана.

Канати, стропи, сита, корд з капрону служать набагато довше, ніж ці вироби з натуральних волокон (Рад. Укр., 2.II 1964, 2);

Погойдуючись на стропах, величезний сніп пруткової сталі почав повільно опускатися (Роб. газ., 12.IX 1962, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строп — Строп: — небесна вись [5;7] Словник з творів Івана Франка
  2. строп — строп іменник чоловічого роду трос тощо Орфографічний словник української мови
  3. строп — СТРОП, а, ч. 1. Канат, трос для підвішування гондоли до дирижабля, аеростата, для утримання людини або вантажу на парашуті. Як не пробував він регулювати парашутом, натягуючи стропи, та все ж зачепився за гілля (П. Словник української мови у 20 томах
  4. строп — -а, ч. 1》 Канат, трос для підвішування гондоли до дирижабля, аеростата, для утримання людини або вантажу на парашуті. || Міцний канат, трос взагалі. 2》 Найпростіший пристрій для підвішування вантажу до крючка підйомного крана. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. строп — КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал. Словник синонімів української мови