строп
КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал. (картоплі, буряків, зерна тощо); НАВА́Л (щось накидане у великій кількості); НАГРОМА́ДЖЕННЯ (безладне скупчення чогось). Вони посунулись між купами руди та чавуновими скибами просто до машинного відділу (В. Підмогильний); На пристанях височіли гори кавунів і динь (В. Собко); З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів (О. Левада); Біля нори м'ясоїда ми побачили купину сухого листя (М. Стельмах); Телячий лизень тут лежав; Ягни і до софорку кури, Печені різної три гури (І. Котляревський); Дівчата копали, обрізуючи гичку, і складали чистий буряк в кагати (В. Козаченко); На току лежали великі бурти зерна (з газети); Над басейном піднімалося нагромадження кам'яних брил (Л. Юхвід).
Значення в інших словниках
- строп — Строп: — небесна вись [5;7] Словник з творів Івана Франка
- строп — строп іменник чоловічого роду трос тощо Орфографічний словник української мови
- строп — СТРОП, а, ч. 1. Канат, трос для підвішування гондоли до дирижабля, аеростата, для утримання людини або вантажу на парашуті. Як не пробував він регулювати парашутом, натягуючи стропи, та все ж зачепився за гілля (П. Словник української мови у 20 томах
- строп — -а, ч. 1》 Канат, трос для підвішування гондоли до дирижабля, аеростата, для утримання людини або вантажу на парашуті. || Міцний канат, трос взагалі. 2》 Найпростіший пристрій для підвішування вантажу до крючка підйомного крана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- строп — СТРОП, а, ч. 1. Канат, трос для підвішування гондоли до дирижабля, аеростата, для утримання людини або вантажу на парашуті. Як не пробував він регулювати парашутом, натягуючи стропи, та все ж зачепився за гілля (Автом., Коли розлуч. Словник української мови в 11 томах