струмливий

СТРУМЛИ́ВИЙ, а, е.

Який перебуває в постійному русі, постійно струмує.

– А оця ріка, що біжить попід нами, в ній, мабуть, теж щось заколдоване [зачароване]?.. Дочка гір, струмлива невтомниця, де бере вона початки свої і аж де перестане бути собою? (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. струмливий — струмли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. струмливий — -а, -е. Який перебуває в постійному русі, постійно струмує.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. струмливий — СТРУМЛИ́ВИЙ, а, е. Який перебуває в постійному русі, постійно струмує. — А оця ріка, що біжить попід нами, в ній, мабуть, теж щось заколдоване [зачароване]?.. Дочка гір, струмлива невтомниця, де бере вона початки свої і аж де перестане бути собою? (Гончар, Циклон, 1970, 124).  Словник української мови в 11 томах